Ревматоїдний артрит — симптоми та лікування

Ревматоїдний артрит – захворювання, яке відноситься до системної патології сполучної тканини і супроводжується враженням переважно дрібних суглобів. Ревматоїдний означає подібний, тобто існує схожість клінічних проявів до ревматизму, але він має свої специфічні симптоми, складний патогенез розвитку захворювання і не вияснену етіологію. Це достатньо поширене захворювання, яке має виражені симптоми і часто призводить до інвалідності.

Причини розвитку ревматоїдного артриту до цих пір достеменно не вивчені. Є припущення, що в основі його розвитку лежить інфекційний процес, який приводить до порушення функціонування імунної системи. При цьому імунна система у схильних людей реагує спотворено, тобто виробляються антитіла до антигенів власного організму і ці імунні комплекси відкладаються в сполучній тканині, в тому числі і в суглобах, що викликає артрит.

Сприяючими факторами розвитку ревматоїдного артриту є генетична схильність, також наявність сильних стресових ситуацій, переохолодження, гормональні розлади.

Найбільш часто пошкоджуються дрібні суглоби кистей, також променезап’ясні, плечові і ліктьові, дуже рідко кульшові, колінні (див. артрит колінного суглоба) і гомілостопні. Пошкоджуються суглоби симетрично, на обох кінцівках одразу.

Розрізняють ревматоїдний артрит серопозитивний – наявний ревматоїдний фактор в крові і серонегативний артрит.

Симптоми ревматоїдного артриту

Основні симптоми і особливості перебігу захворювання:

  • біль в суглобах, що виникає зазвичай в спокої, при тривалому сидінні, особливо в нічний час, який зменшується після руху;
  • набряк суглобів;
  • скованість в суглобах вранці, яка проходить після того, як хворий розходиться;
  • місцеве підвищення температури і почервоніння;
  • м’язовий біль;
  • симптоми загального нездужання: загальна слабкість, втомлюваність, підвищення температури тіла;
  • деформація суглобів – ревматоїдний артрит супроводжується не лише запаленням синовіальної оболонки суглобової капсули, але й самих суглобових поверхонь і хрящової тканини з розвитком артрозу (артроз колінного суглоба, артроз кульшового суглобу (коксартроз)) і повним знерухомленням (анкілоз)
  • оніміння ніг при подразненні нервів нижньої кінцівки від здавлювання тканин набряком.

Крім симптомів пошкодження суглобів ревматоїдний артрит супроводжується пошкодженням майже всіх органів і систем, так як сполучна тканина присутня скрізь. Формуються підшкірні вузлики, пошкоджується серцево-судинна, нервова і дихальна системи, органи зору. Частим ускладненням захворювання є ниркова недостатність.

Можна виділити три стадії ревматоїдного артриту:

  • при першій запалюється синовіальна оболонка, з’являється набряк, почервоніння, біль;
  • для другої стадії характерне продуктивне запалення – переважають процеси проліферації клітин сполучної тканини, що приводить до потовщення суглобової капсули і обмеження рухливості;
  • при третій стадії ревматоїдного артриту відбувається руйнування хрящової тканини і суглобових поверхонь, що приводить до деформації, обмеження руху або повного знерухомлення, хрустять суглоби.

Лікування ревматоїдного артриту

Лікування ревматоїдного артриту носить симптоматичний характер і направлене на усунення симптомів і сповільнення прогресування захворювання. Чим раніше почато лікування, тим більше шансів зберегти суглоби і досягти тривалої ремісії.

Враховуючи той факт, що захворювання носить системний характер, лікування включає в себе вплив на весь організм. Зазвичай використовують нестероїдні протизапальні препарати, при вираженому запаленні застосовують гормональні препарати.

Для виведення імунних комплексів з організму, які мають пошкоджуючий вплив на суглоби, проводиться очищення плазми крові – плазмаферез.

При неефективності цього лікування показано застосування базової терапії: цитостатичні препарати, імунодпресанти та імуномодулятори. Також лікування включає в себе призначення біологічних препаратів, які здатні блокувати цитокіни і ферменти, що мають руйнуючий вплив на суглобові поверхні.

На ранній стадії розвитку ревматоїдного артриту хороший ефект дає фізіотерапія. Ультразвукова терапія застосовується для усунення набряку та запального процесу, а також в якості знеболюючого засобу. Навіть одразу після процедури відчувається полегшення та покращується рухливість в суглобах. Обов’язково проводиться магнітотерапія для покращення циркуляції крові, зменшення больових відчуттів та запального процесу. Крім того, вона покращує адаптаційні можливості організму та полегшує стан пацієнта при зміні умов навколишнього середовища чи наявності магнітних бурь. При необхідності проводиться електротерапія для зменшення м’язових спазмів.

Для стимуляції регенерації тканин, зменшення больового синдрому і запального процесу чудовим засобом виступає лазеротерапія. В медичному центрі «Меднеан» наявні та застосовуються три різновиди лазерної терапії, які відрізняються параметрами терапії та можливостями застосування. Це і низькоінтенсивний лазер, і MLS-терапія, а також сучасний метод — HILT-терапія. Вони стимулюють відновлення хрящової тканини, що зменшує руйнуючу дію ревматоїдного артриту на суглоби та попереджує розвиток вртрозу в подальшому.

При ущільненні суглобової капсули та при розвитку деформації суглобів використовується ударно-хвильова терапія, яка покращує рухливість в суглобі та зменшує больові відчуття.

Комплексне лікування включає також такі фактори, як усунення зайвої ваги, позбавлення від шкідливих звичок, дотримання спеціальної дієти.

Звертайтесь в медичний центр «Меднеан» для лікування ревматоїдного артриту!

Ревматоїдний артрит (РА)

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Хронічне системне захворювання сполучної тканини імунного ґенезу та невідомої етіології, яке характеризується неспецифічним симетричним артритом, позасуглобовими змінами та системними симптомами, та призводить до інвалідності і передчасної смерті. Залежно від наявності чи відсутності у сироватці аутоантитіл (ревматоїдного фактору класу IgM і/або антитіл до циклічних цитрулінованих пептидів [АЦЦП]) розрізняють серопозитивну або серонегативну форми захворювання.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Жінки хворіють втричі частіше, ніж чоловіки. Пік захворюваності — 4-та і 5-та декади життя. У ≈70 % пацієнтів спостерігаються періодичні загострення і відносні ремісії, з прогресуючою деструкцією суглобів; у ≈15 % пацієнтів — м’який перебіг, із помірною активністю захворювання, олігоартритом та повільно прогресуючою деструкцією суглобів; у ≈10 % пацієнтів — довготривалі ремісії, навіть кількарічні; дуже рідко — епізодичний (т. зв. паліндромний), або самообмежуючий перебіг захворювання. Спонтанні ремісії — частіше у чоловіків та хворих старшого віку. Зазвичай хвороба розвиваться підступно, протягом кількох тижнів; у 10–15 % хворих раптова поява симптомів – протягом кількох днів (у цих випадках ураження суглобів може бути несиметричним). У >70 % хворих із активним серопозитивним РА (в сироватці РФ класу IgM і/або АЦЦП) та поліартритом впродовж 2 років розвивається значне пошкодження суглобів. Під час вагітності у 3/4 пацієнтів симптоматика зменшується вже під час І триместру, однак після пологів наростає. Сам РА не асоціюється з ризиком розвитку ускладнень у вагітної жінки і плоду.

В осіб з артралгією без інших симптомів запалення та без іншого захворювання, яке б могло бути причиною такого болю, ризик прогресії до РА є високим, якщо присутні ≥3 з 7 критеріїв:

1) при суб’єктивному обстеженні

a) суглобові сиптоми виникли недавно ( 1. Характерні симптоми: симетричний біль і набряк суглобів кистей і стоп, рідше — також і великих суглобів (напр., колінних або плечових); ранкова ригідність різної тривалості, зазвичай >1 год.

2 . Загальні симптоми: субфебрилітет, міалгія, втомлюваність, відсутність апетиту, втрата маси тіла.

3 . Зміни в опорно-руховому апараті: артрит, переважно, симетричний; на ранній стадії захворювання — уражені суглоби зап’ястя, кистей і стоп. Найчастіше уражаються проксимальні міжфалангові, п’ястно-фалангові та плюснофалангові суглоби. У подальшому може розвинутись ураження колінних, плечових, ліктьових та кульшових суглобів. Суглоби верхньої кінцівки (особливо зап’ястя) уражаються набагато частіше, ніж суглоби нижньої кінцівки. Також можливий нетиповий початок — у формі моноартриту або паліндромного ревматизму. На ранній стадії захворювання виявляють: незначну гіпертермію (без гіперемії шкіри!), болючість суглобу під час стиснення, набряк суглобу та навколосуглобових тканин, ексудат у суглобі. Можуть бути супутніми: тендовагініт і бурсит; зміни в сухожиллях і зв’язках.

1) суглоби кистей (→розд. 1.32.1, розд. 1.32.2) — на ранній стадії веретеноподібний набряк проксимальних міжфалангових та п’ястково-фалангових суглобів, атрофія міжкісткових і червоподібних м’язів та пальмарна еритема ділянки тенара першого пальця і гіпотенара; у подальшому — деформації, найчастіше ліктьова девіація пальців, при запущеній хворобі — пальмарний підвивих фаланг, пальці зігнуті у вигляді шиї лебедя, у формі запонок (внаслідок змін у зв’язках, сухожиллях та контрактури м’язів) → значне обмеження рухливості пальців. Внаслідок кісткових змін, звуження міжсуглобової щілини і руйнування сухожильно-зв’язкового апарату зап’ястя може розвинутись його анкілоз. Гіпертрофована синовіальна оболонка може стискати серединний нерв, спричиняючи розвиток синдрому зап’ясткового каналу;

2) ліктьовий суглоб — біль та обмеження розгинання, може розвинутись тривала згинальна контрактура;

3) плечовий і ключично-акроміальний суглоб — синовіт обох суглобів, запалення дзьобо-ключичної зв’язки, бурсити, запалення ротаторної манжети плеча (→підвивих суглобу), прилеглих м’язів та сухожиль;

4) плесно-фалангові суглоби — дуже часто є ураженими вже на початку захворювання, деформації пальців схожі, як у кистях;

5) гомілково-стопний суглоб — буває ураженим при тяжкій, прогресуючій формі РА, може розвинутись нестабільність та супінація стопи;

6) кульшовий суглоб — біль у пахвинній ділянці, наростаючі труднощі при ходьбі;

7) колінний суглоб — рідко є ураженим на початку захворювання; ексудат у суглобі призводить до появи симптому балотування колінної чашечки або випуклості на зовнішній стороні суглобу, яка наростає під час натискання на ділянку вище колінної чашечки. Може розвинутись кіста Бейкера (відчувається у вигляді випуклості у підколінній ділянці) → розрив кісти та проникнення рідини до тканин гомілки, значний набряк гомілки, посилення болю і контрактура в колінному суглобі (вимагає диференціювання з тромбозом глибоких вен гомілки →розд. 2.33.1);

8) суглоби хребта — зміни в шийному відділі є типовими і присутні у більшості хворих; призводять до підвивихів, мікропереломів, деструкції фіброзного кільця міжхребцевого диску та випадіння пульпозного ядра. Небезпечним є підвивих в атланто-осьовому суглобі, симптомами якого є біль, що іррадіює до потилиці, парестезії плечового поясу та верхніх кінцівок, спастичний парез кінцівок при компресії спинного мозку;

9) інші суглоби — скронево-нижньощелепні (біль у скронево-нижньощелепній ділянці та труднощі при відкриванні рота і прийомі їжі), персне-черпакуваті (охриплість) i, рідше, грудинно-ключичні.

Читать еще:  Чем и как лечить ревматоидный артрит, можно ли вылечить навсегда

4. Позасуглобні зміни: часто поліорганні, в основному при серопозитивній формі РА з тяжким та довготривалим перебігом:

1) ревматоїдні вузлики (РВ) — підшкірні, неболючі, на розгинальній поверхні, переважно на передпліччях, також в ділянках з вищим ризиком стиснення (напр., сідниці), у зв’язках, над суглобами; також виникають у внутрішніх органах;

2) зміни в серцево-судинній системі — перикардит (на пізній стадії захворювання; ексудат часто клінічно асимптомний), зміни в серцевому м’язі та на клапанах (РВ, кардіоміопатія), легенева гіпертензія, атеросклероз та тромбоемболічні епізоди (серцево-судинні інциденти становлять найчастішу причину смерті хворих з РА);

3) зміни в дихальній системі — плеврит (ексудат часто клінічно асимптомний), РВ в легенях (може виникати їх фіброзування, кальцифікація або інфікування), облітеруючий бронхіоліт та фіброз легень;

4) зміни в органі зору — сухий керато-кон’юнктивіт з десквамацією при вторинному синдромі Шегрена, склерит та епісклерит;

5) зміни в нирках (пов’язані головним чином з небажаними ефектами призначених ЛЗ) — інтерстиційний нефрит, пієлонефрит, вторинний амілоїдоз (ускладнення довготривалого активного запального стану);

6) інші — васкуліт судин малого та середнього калібру (може призводити до некрозу дистальних частин пальців, шкіри, внутрішніх органів), зміни в нервовій системі: синдром зап’ясткового каналу,полінейропатія (в основному при васкуліті), множинний мононеврит, асоційованй з васкулітом, компресія корінців спинно-мозкових нервів внаслідок деструкції суглобів шийного відділу хребта, лімфаденопатія підщелепних, шийних, пахових і ліктьових лімфовузлів; спленомегалія (з лейкопенією [нейтропенією] спостерігається при синдромі Фелті).

1 . Лабораторні дослідження: ШОЕ >30 мм/год, підвищена концентрація фібриногену і СРБ, нормоцитарна і гіпохромна анемія, незначний лейкоцитоз із незміненою лейкограмою, тромбоцитоз (при дуже активній формі захворювання) або тромбоцитопенія (як медикаментозне ускладнення), підвищена концентрація α 1 і α 2 глобуліну в плазмі; у крові ревматоїдний фактор (РФ) класу IgM у ≈75 % хворих (високий титр корелює з швидкою деструкцією суглобів та розвитком позасуглобових змін), АЦЦП (при РА чутливість >50 %, специфічність 98 %; присутні у ≈40 % хворих без РФ IgM; погіршують прогноз, подібно як і РФ; являються передвісниками швидкої деструкції суглобів).

2 . Дослідження синовіальної рідини: запальна рідина →розд. 27.7, РФ (його ще може не бути в крові), можливі рагоцити (нейтрофіли, макрофаги, моноцити або синовіоцити, які фагоцитували імунні комплекси).

3 . Візуалізаційна діагностика: РГ суглобів — зміни, що спостерігаються при РГ, залежать від стадії захворювання →табл. 16.1-1. УЗД дає можливість виявити синовіт і наявність рідини в дрібних та великих суглобах, дозволяє раніше, ніж за допомогою РГ, виявити ерозії суглобових поверхонь; у сухожиллях можна візуалізувати втрату волокнистої архітектури, кисту або розрив сухожилля. МРТ дає можливість рано виявити синовіт, суглобові ерозії та набряк кісткового мозку, який може випереджувати синовіт. КТ дозволяє значно раніше, ніж за допомогою РГ, виявити деструктивні зміни в суглобах, є найкращим методом візуалізації субхондральних кист (геод) при збереженій безперервності кіркового шару або із незначним його перериванням (при МРТ спостерігається незмінений МР-сигнал, внаслідок чого зміни можуть залишитись невиявленими); дуже ефективна при проведенні оцінки змін у шийному відділі хребта.

Ревматоидный артрит: личная история

Никогда не думала, что буду столько обращаться к врачам в поисках причины своего нездоровья. По своей специальности я медицинская сестра, и надеялась, что вращаясь во врачебной среде, смогу справиться с любыми отклонениями в организме. Но постановка моего правильного диагноза оказалась трудностью и для опытных докторов.

Случилось всё 2 года назад. В течение года я мучительно болела. Периодически воспалялись то суставы на ногах вплоть до невозможности вставать на ступни ног, голеностопы распухали, то появлялись боли в позвоночнике, причём эта боль распространялась по всему телу. Распухали руки, они начали неметь. Боль концентрировалась в левой руке, на ней немели 3 пальца. Я обратилась к массажисту, который часто спасал меня от обострения остеохондроза, думала, что причина в нём. Но эффекта от массажа не было.

Пошла к терапевту, который назначил мне анализы и направил к кардиологу. Кардиолог в свою очередь не нашёл отклонений по кардиологической части, послал к хирургу. Хирург — снова к терапевту. В районной консультации я ходила кругами, пытаясь найти причину своего состояния. В итоге положили в стационар в отделение кардиологии, поскольку поднялось давление. Эффектов от лечения в стационаре не было.

Отчаявшись, я обратилась даже к онкологу. Мои муки продолжались бы ещё долго, если бы один из докторов не посоветовал отправиться к ревматологу, что я и сделала.

Наконец-то ревматологом был поставлен правильный диагноз — ревматоидный артрит. В этот момент меня очень беспокоили ноющие боли в мышцах. Суставы стоп, запястий, были воспалены. Присутствовала постоянная боль в суставах, я не могла даже ходить. Врач назначил лечение на 4 месяца, после которого мне стало легче. Дальше жизненные обстоятельства сложились так, что продолжать лечение ревматоидного артрита было некогда, да и мне стало настолько легче, что я подумала об исцелении. Однако оказалось, что это было моей ошибкой, поскольку ревматоидный артрит — заболевание хроническое. Если оно появилось единожды, надо быть всегда на стороже. Результатом забывания о моей болезни явилось осложнение на локтевой и плечевой суставы, позвоночник, с болью в которыом я живу теперь постоянно.

Что такое ревматоидный артрит

Современная диагностика сейчас легко может определить ревматоидный артрит ещё на начальных этапах. Однако зачастую в районных консультациях его предполагают в самый последний момент, когда уже есть деформация суставов.

Ревматоидный артрит относится к системным заболеваниям соединительной ткани. Заболевание хроническое, инфекционно-воспалительного происхождения, при котором поражаются и периферические мелкие суставы, и такие крупные суставы как наш позвоночник. Кроме того, разрушительные процессы настолько сильны, что суставы могут перестать выполнять свою функцию до полной неподвижности. Кроме прочего, ревматоидный артрит можно рассматривать как заболевание аутоиммунное. То есть защитная система организма воспринимает свои клетки, как инородные. Она реагирует на собственные клетки, как на вирусы и бактерии, направляя свою агрессию на собственный организм.

На протяжении многих лет и в нашей стране, и зарубежом ищут способы борьбы с ревматоидным артритом. Оно может иметь как острое начало, так протекать в вялотекущей форме. Не имеет сезонности, т.е. появления можно ожидать в любое время года. Ревматоидным артритом нельзя заразиться.

Что может провоцировать появление ревматоидного артрита

  • Травмы.
  • Различные инфекционные заболевания (ангина, ОРЗ, любые вирусные заболевания — например, герпес, краснуха, гепатит).
  • Снижение иммунитета, которому способствуют острые и накопительные стрессы и депрессия.

Симптомы ревматоидного артрита

  • Начинается заболевание по-разному в каждом случае. Ревматоидный артрит может начаться остро или подостро (когда вдруг припух один или 2 сустава).
  • Появляется боль в суставах, особенно при ходьбе. Может возникать с утра и особенно к вечеру.
  • Часто суставы воспаляются симметрично. Бывает, что боль появляется то в одном, то в другом суставе, тогда как в первом прекратилась.
  • Мышечные боли при ревматоидном артрите носят длительный ноющий характер. Больной часто пытается растирать мышцы разогревающими мазями, но эффект от этого незначительный.
  • В скрытом периоде ревматоидного артрита проявляется сильная усталость, слабость, недомогание. С утра скованность в движениях. Человек с трудом может сжать руку в кулак.
  • Может появиться лихорадка (присутствие немотивированных скачков температуры тела).
  • Потливость.

В более поздних стадиях ревматоидного артрита появляются:

  • Неподвижность суставов, например, кистей. На пальцех во многих случаях присутствуют «шишки». Может возникнуть теносиновит кисти — воспаление оболочки внутри которой проходит сухожилие (боль при пальпации, припухлость, утолщение сухожилия).
  • Синдром карпального канала (туннельный синдром) — онемение нескольких пальцев на руках.
  • Поражения лучезапястного, локтевого суставов.
  • Поражение позвоночника и плечевого сустава возникает на ещё более поздних стадиях ревматоидного артрита.

Внесуставные поражения при ревматоидном артрите

Ревматоидный артрит — это заболевание не только суставное. При нём поражается соединительная ткань, то есть проблемы возникают во всех органах и системах, где она присутствует. Это и мышцы в любом органе, и сосуды. То есть страдают дыхательная, сердечно-сосудистая система, почки.

Случается, что на внесуставные поражения врачи редко обращают внимание. Надо сказать, что напрасно, поскольку очень часто эти нарушения являются более серьёзными для больного, чем суставные поражения.

  • Проявляются поражения кожных покровов — ломкость ногтей, сухость кожи, ревматоидные «узелочки» (маленькие подкожные горошинки, которые не прикреплены к суставам).
  • В мышцах появляется чрезмерное напряжение. Если поражается какой-то сустав, то обязательно и в мышцах рядом с ним идёт патологический процесс.
  • Поражение желудочно-кишечного тракта при ревматоидном артирите не имеет специфических проявлений. Но постоянное употребление больным анальгетиков разрушительно действует на органы пищеварения и печень.
  • Очень часто ревматоидный артрит даёт осложнения на сердце. Это эндокардиты, миокардиты, перекардиты. Ревматоидные узелки могут быть прикреплены даже к клапанам сердца, вызывая пороки, нарушения кровообращения и сердечную недостаточность.
  • Может быть поражение дыхательной системы — плеврит, поражение лёгочной ткани в виде пневмонии.
  • Ревматоидные узелки могут поразить и почки — воспаление клубочков почек( гломерулонефрит) бывает при поздних стадиях ревматоидного артрита.
  • Ревматоидный артрит вызывает анемию (снижение гемоглобина в крови), которая приводит к тахикардии. У больного появляется утомляемость, усталость, бледность кожных покровов, тахикардия и высокое давление за счёт нарушения в почках.

Таким образом, при ревматоидном артрите одно нарушение наслаивается на другое. Создаётся впечатление, что организм рассыпается, что недалеко от истины. Проблема в том, что человек считает, что это разные заболевания. На самом же деле это проявления одного и того же недуга — ревматоидного артрита.

Чем страшен ревматоидный артрит — вторичным амилоидозом. Амилоид — это патологически изменённый белок. Когда амилоид откладывается в различных органах, он их разрушает. Самым грозным осложнением является амилоидоз почек. Чаще всего это приводит к почечной недостаточности.

Читать еще:  Бубновский: упражнения для позвоночника в домашних условиях на видео

Лечение ревматоидного артрита

Вовремя начатое лечение помогает предотваратить необратимые последствия ревматоидного артрита. В настоящее время есть много хороших препаратов, которые с успехом применяются при артрите. Есть одно важное правило при лечении ревматоидного артрита: если поставлен такой диагноз, лечением и профилактикой обострений нужно заниматься постоянно, 1 раз в полгода обращаясь к ревматологу.

Медикаментозное лечение назначается врачом и только им.

Поддерживать организм при ревматоидном артрите поможет фитотерапия. Встреча с грамотным травником значительно облегчила моё состояние. Делюсь теперь этой информацией с вами, дорогие читатели.

Травы при ревматоидном артрите

Очень эффективны настойки, которые принимают курсом 21 день:

  • Настойка девясила 25% по 30 капель 3 раза в день.
  • Настойка лопуха 20% по 30 капель 3 раза в день.
  • Настойка шлемника байкальского 25% по 10 капель 3 раза в день.
  • Настойка аира 20% по 20 капель 3 раза в день
  • Настойка чабреца 10% по 10 капель 3 раза в день

Хорошо поддерживают организм водные извлечения (настои и отвары) брусники, мелиссы, зверобоя, толокнянки, череды, ортосифона, репешка, донника, астрагала, бузины. Отдельно можно выделить пижму, с настоями которой принимают ванны и принимают 5% настой внутрь. Пижма оказывает иммуномодулирующее, антибактериальное и противовоспалительное действие. Но не нужно забывать, что пижма ядовита, поэтому важно не переусердствовать в дозах.

Полезен клюквенный морс, сок лимона с чаем с добавлением меда.

Из лекарственных трав делают сборы, которые ещё более эффективные, чем травы по отдельности. Эти сборы должны оказывать противовоспалительное действие, их можно принимать и в период стационарного лечения.

При ревматоидном артрите применяется много трав, которые можно сочетать между собой в сборах:

  • Таволга вязолистная (лабазник) — иммуномодулятор, снижает вязкость крови, уровень холестерина, улучшает кровообращение, противовирусное и антибактериальное средство.
  • Зверобой — хороший антисептик и вместе с тем успокаивающее средство, снимает боли.
  • Спорыш (горец птичий) трава — чистит почки.
  • Береза листья (особенно майские) — приводит в порядок почки, очищает организм.
  • Крапива двудомная (майский лист) — источник витаминов, влияет на кровообращение, снимает воспаление, но все настои с крапивой должны применяться в день изготовления, т.к. при хранении становятся ядовитыми.
  • Багульник побеги — сильнодействующее средство, поэтому его в сборы добавляют минимальное количество. Багульник является сильным обезболивающим компонентом.
  • Кора белой ивы содержит аспирин. Стружка этой коры даже может заменить кардиомагнил или аспирин-кардио.
  • Полынь горькая, трава — чистит организм, в частности печень, восстанавливает нормальный обмен веществ. Это очень важный компонент, поскольку множество препаратов, применяемых при артрите очень агрессивно влияют на печень. Полынь в данном случае выступает детоксикационным компонентом, т.е. выводит яды.
  • Также при ревматоидном артрите эффективны плоды можжевельника в виде отвара, шалфей, трава земляники, лапчатка серебристая (горлянка).
  • Хорошим противовоспалительным действием обладает пырей ползучий (корни кошачей травы).
  • Солодка голая действует как гормоноподобное средство. Лопух полезен при ревматоидном артрите и в виде настоя, и настойки. Герань лесная (суставник, сабельки — не путать с сабельником!) используется в настойках. А вот сабельник является мощным противовоспалительным средством и широко используется для изготовления БАДов и мазей при артрите.
  • Кроме всего прочего очень полезны растения, содержащие витамины (шиповник, рябина обыкновенная, гречиха посевная, земляника лесная, клевер ползучий). Эти растений хорошо добавлять в сборы при ревматоидном артрите.
  • Можно использовать хвою сосны и вереск. Немного о вереске: он успокаивает нервную систему, снимает воспаление, лечит почки, снимает боли.
  • Использование конского каштана в виде настойки для растираний давно применяется при ревматоидном артрите.

Нужно сказать, что китайская медицина в отличие от европейской считает ревматоидный артрит заболеванием излечимым. Для этого применяется экстракт горных муравьев, который призван регулировать иммунную систему при аутоиммунных нарушениях, и гриб под названием кордицепс.

В заключение от автора

Если у вас есть подозрение на ревматоидный артрит, если вы чувствуете, что гриппом не болеете, а вас лихорадит, бывает боль в суставах, сердечко «пошаливает», давление поднимается, надо обязательно обратиться к специалисту. На своём опыте убедилась, что ревматолога при этом нужно посетить одним из первых врачей, а не последним, как в моём случае. Промедление ведёт к тому, что мы теряем время, которое нужно на то, чтобы остановить ревматоидный артрит в начальной стадии, не доводить до более сложных его проявлений и осложнений.

Природа подарила нам большое количество средств, которые способны поддержать организм при ревматоидном артрите, защитить от негативного действия медикаментозной терапии, без которой нельзя обойтись. О заболевании «ревматоидный артрит» нельзя забывать, как произошло у меня, нужно стараться использовать все средства для реабилитации, чтобы не допустить дальнейшего разрушения суставов и других органов. И ещё, конечно же, нельзя опускать руки и лениться всё это заваривать и дисциплинированно принимать.

Всем, столкнувшимся с тем же недугом, что и я, желаю неотступно действовать в профилактике осложнений и обострений ревматоидного артрита.

Мед. сестра Людмила Карпова, г. Владимир

Ревматоидный артрит

Изначально болезнь развивается медленно, симптомы ревматоидного артрита нарастают постепенно. Этот процесс может длиться по нескольку месяцев и даже лет, при этом острое развитие болезни имеет место гораздо реже.

В большинстве случаев (примерно две третьи) заболевание проявляется полиартритом, в остальных случаях у больного имеет место моно- или олигоартрит.

Как правило, развитие болезни начинается с воспалительных процессов в пястно-фаланговых суставах указательного и среднего пальцев рук. Соответственно, эти суставы заметно припухают. Параллельно очень часто наблюдается воспаление и припухание лучезапястных суставов.

Как правило, в большинстве случаев поражение суставов при ревматоидном артрите происходит симметрично. Так, при поражении суставов на одной руке, очень часто они поражаются и на другой конечности.

Для суставного синдрома в данном случае характерна скованность по утрам, длящаяся более одного часа. Подобные симптомы возникают также и во второй половине ночи. Человек страдает от так называемых симптомов «тугих перчаток», «корсета», его одолевает спонтанная боль в суставах, которая проявляется постоянно. У больных ревматоидным артритов суставный синдром является монотонным и продолжительным. Болевые ощущения при этом очень похожи на зубную боль.

Иногда у больного также возникают продромальные клинические проявления. Это может быть периодическая преходящая боль, болевые ощущения, которые связаны с вегетативными расстройствами, погодными условиями.

Симптомы ревматоидного артрита параллельно проявляются также поражением мелких суставов стоп, которое происходит также симметрично. Поражение крупных суставов – коленных, плечевых, голеностопных, локтевых – происходит в более позднем периоде развития болезни. До таких проявлений могут пройти недели и даже месяцы. Впрочем, при некоторых видах ревматодиного артрита изначально поражаются именно крупные суставы, а воспаление мелких суставов происходит позже. Подобное течение болезни характерно для пожилых людей.

Читать еще:  Лечение бурсита коленного сустава: правильные методы

Часто у больных ревматоидным артритом под кожей проявляются ревматоидные узелки, которые являются очень плотными. Они имеют размер с горошину и появляются немного ниже от локтевого изгиба. Такие узелки могут быть единичными либо они возникают в большом количестве.

Кроме описанных выше симптомов ревматоидного артрита, у людей часто имеет место постоянная слабость, плохой сон и аппетит, иногда периодически их одолевают ознобы и незначительные подъемы температуры тела. Очень часто больные данным недугом за короткое время могут сильно похудеть.

В процессе активного развития заболевания, когда ревматоидный артрит входит в развернутую стадию, у человека проявляется стойкая деформация пальцев. Наиболее часто наблюдается так называемая ульнарная девиация, при которой происходит фиксация кистей и пальцев рук в неправильном положении, отклоняясь кнаружи. Человеку становится трудно сгибать и разгибать руки в запястьях. Параллельно происходит нарушение кровоснабжения, вследствие чего имеет место выраженная бледность кожи на кистях рук и на запястьях. Постепенно происходит атрофация мышц рук.

Болезнь продолжает развиваться, и патологические процессы распространяются и на другие суставы. При этом воспалительный процесс плечевых, локтевых и голеностопных суставов в основном бывает сравнительно легким. Однако при этом суставы становятся тугоподвижными, и больной вынужден ограничивать движения в суставе.

При поражении коленного сустава иногда в его полости накапливается много патологической жидкости, которая начинает растягивать суставную капсулу. Иногда, при тяжелых формах болезни, вследствие избытка жидкости киста разрывается, и жидкость поступает в ткани голени. В итоге развивается отек голени, человек страдает от очень резких болей. Со временем эти проявления проходят, но при последующем развитии воспаления в коленном суставе они могут повторяться.

Иногда воспаление распространяется также на позвоночные сочленения. Наиболее часто происходит воспаление шейного отдела позвоночника, что чревато появлением болей в затылке и шее. В данном случае грубой ошибкой будет лечение больных с помощью массажа, прогревания, мануальной терапии – это только усугубляет ситуацию, так как воспалительный процесс только усиливается.

Ревматоидный артрит протекает волнообразно. Ухудшение состояния человека чередуется с улучшением. Если не предпринять правильного лечения ревматоидного артрита, то страдания человека могут продолжаться на протяжении всей его жизни.

Диагностика ревматоидного артрита

Установить диагноз «ревматоидный артрит» можно путем проведения биохимического анализа крови, рентгеновского исследования суставов, а также изучения клинической картины течения болезни.

Однако в большинстве случаев ввиду неспецифичности ранних симптомов ревматоидного артрита постановка диагноза происходит спустя длительное время после начала заболевания. Врач в процессе опроса, осмотра и изучения анамнеза определяет наличие общих симптомов, утренней скованности, ревматоидных узелков.

Существует также ряд диагностических критериев ревматоидного артрита, которые используют в процессе диагностики. Если у больного имеет место четыре и больше критериев из семи указанных, то можно предположить развитие ревматоидного артрита. Это следующие критерии:
— наличие скованности и тугоподвижности суставов по утрам, которые сохраняются более одного часа;
— наличие артрита, при котором поражаются не меньше трех групп суставов;
— артрит, при котором поражаются пястно-фаланговые, лучезапястные или проксимальные межфаланговые суставы;
— наличие поражение суставов одной группы с обеих сторон;
— присутствие ревматоидных узелков;
— присутствие ревматоидного фактора в сыворотке;
— типичные результаты рентгена.

В процессе реннтгеновского исследования определяется присутствие эрозий кости, а также выраженность разрушения хряща.

Лечение ревматоидного артрита

Лечение ревматоидного артрита подразумевает правильный подход к процессу в целом. Если в организме присутствует инфекция, больному назначают прием антибактериальных препаратов. Если внесуставные проявления не выражены ярко, для лечения (суставного синдрома нужно подобрать нестероидные противовоспалительные препараты. Также в суставы, в которых наблюдается выраженное воспаление, вводятся кортикостероидные средства. Также больным часто назначаются курсы плазмафереза.

При лечении ревматоидного артрита важно обратить особое внимание на профилактику остеопороза. В качестве мер подобной профилактики необходимо пополнить рацион питания продуктами, богатыми кальцием, животными белками. В то же время из рациона нужно исключить блюда с большим содержанием поваренной соли.

Кроме того, в комплексную терапию заболевания включают и лечебную физкультуру, которая способствует подвижности суставов.

Лечение ревматоидного артрита проводится и путем применения физиотерапевтических процедур, а также санаторно-курортного лечения. Однако подобные методы имеют эффект только при легкой форме ревматоидного артрита.

Излечение ревматоидного артрита происходит примерно в 20% случаев. Правильный подход к терапии и даже лечение ревматоидного артрита народными методами дают возможность значительно облегчить общее состояние больного.

В данном случае следует учесть, что лечение ревматоидного артрита народными средствами предполагает предварительное одобрение лечащего врача. К тому же больному следует настроиться на длительный процесс: лечение этой болезни продолжается иногда несколько лет, а поддерживающая терапия вообще может продолжаться постоянно.

Ревматоїдний артрит симптоми і лікування

Ревматоїдний артрит — часто зустрічається захворювання, їм страждає, за різними джерелами, від 1 до 2% всього населення землі. Ревматоїдний артрит починає проявлятися в середньому віці, поступово прогресуючи, роблячи людину інвалідом.

Багато хворих навіть не здатні допрацювати до пенсійного віку. У цій статті ми розглянемо, що таке ревматоїдний артрит симптоми і лікування захворювання, а також якими мають бути заходи щодо зупинки прогресування хвороби.

Ревматоїдний артрит — симптоми.

Починатися ревматоїдний артрит може по-різному: від безсимптомного перебігу, до різкого погіршення стану.

Завдання лікаря — вчасно поставити правильний діагноз, щоб своєчасно призначити адекватне лікування для зупинки прогресування хвороби. Дуже часто ревматоїдний артрит маскується під інші захворювання суглобів, що ускладнює постановку діагнозу на ранніх стадіях захворювання.

При ревматоїдному артриті діагноз ставиться не на одному симптом, а на вивченні всього комплексу симптомів, які проявляються у хворого, лікар вивчає анамнез, призначає лабораторні дослідження.

Найчастіше ревматоїдний артрит починається з відчуття ранкової скутості у суглобах, блукає болі в суглобах, припухлості в суглобах, погіршується загальний стан хворого — піднімається температура, хворий відчуває слабкість, худне.

Дуже часто ревматоїдний артрит проявляється спочатку хворобливістю в дрібних суглобах кисті, стопи і щелепи. Цей симптом проявляється майже в половині всіх випадків ревматоїдного артриту.

Гострий поліартрит також часто супроводжує початок ревматоїдного артриту — хворий відчуває сильну скутість і неможливість рухатися по ранках, у нього виникають ураження суглобів в стопах і кистях рук.

Ревматоїдний артрит також може починатися з поразки плечових і колінних суглобів, а потім втягувати в патологічний процес всі дрібні суглоби стоп і кистей, суглоби щелепи.

При пальпації виникає біль у суглобі, візуально визначається припухлість уражених захворюванням суглобів, іноді утворюються ревматоїдні вузлики. Хворий не здатний довго ходити і рухатися, порушується сон, хворий часто худне.

Хворий на ревматоїдний артрит не може утримати великі предмети в руці, сильно стиснути кисть в кулак.

Подальший розвиток хвороби характеризується різного ступеня деформаціями суглобів — вигинанням пальців, деформацією колін, великих пальців рук, підвивихи плесна, викривленням великих пальців стоп.

Хворий скаржиться на болі в спині, суглобах, задишку і бронхіт, слабкість, лихоманку.

Часто у хворих на ревматоїдний артрит відзначається лихоманка, ураження серця, постійна субфебрильна температура, нейропатія, ураження очей, нефрит, анемія і тромбоцитопенія, рано розвивається атеросклероз.

Симптоми початку ревматоїдного артриту, при яких потрібно звернутися до лікаря.

1) Хворобливість і інші порушення функціонування суглобів, наявність мінімум трьох уражених суглобів.

2) Порушення в пястнофалангових, а також плюстнефалангових суглобів. Натискання на суглоби в поперечної ширині дає болючість в суглобі.

3) Постійна скутість в суглобах вранці більш, ніж півгодини.

Ревматоїдний артрит — лікування.

Лікування ревматоїдного артриту складне, комплексне, і засновано на багатьох методиках. Але лікування, на жаль, не здатне позбавити хворого від ревматоїдного артриту, а може лише зменшити прояв симптомів і ускладнень захворювання.

Перш за все, хворий отримує базисне лікування цитостатическими імунодепресантами, солями золота, сульфасалазином, нестероїдними протизапальними препаратами, глюкокортикостероїдами. Іноді проводять екстракорпоральної детоксикації, активно призначають фізіотерапію.

Види препаратів, дози та схеми призначає лікар, залежно від тяжкості захворювання, виражених порушень ревматоїдного артриту, віку хворого, його загального стану здоров’я, та інших об’єктивних показників стану пацієнта.

До новим методам ревматоїдного артриту відноситься метод ранньої високодозової імуносупресивної терапії і трансплантації стовбурових клітин.

Цілями лікування ревматоїдного артриту є зупинка прогресування захворювання, усунення болю, повернення суглобам рухливості і зупинка їх деформації, підтримання стадії ремісії, покращення загального стану хворого.

На сьогоднішній день, на жаль, ревматоїдний артрит є невиліковним захворюванням — можна лише зменшити його прогресування, будь-яке лікування не здатна повністю вилікувати хворого.

Але потрібно знати, що якомога раніше розпочате лікування здатне запобігти розвитку ускладнень і продовжити час ремісії захворювання, що значно покращить якість життя пацієнта.

Якомога раніше лікар, при підтвердженні діагнозу ревматоїдний артрит, повинен призначити базисне лікування.

Одночасно з лікуванням хворому обов’язково може бути призначена лікувальна фізкультура, сеанси фізіотерапії.

У стадії ремісії пацієнту може бути порекомендовано курортне лікування, бальнеотерапія, спеціальні види фізіотерапії, плавання в басейні.

Дуже важливо на перших етапах лікування ревматоїдного артриту поговорити з близькими хворого про поведінку, догляді за хворим, можливі перспективи хвороби, методи лікування.

Лікування ревматоїдного артриту проходить за індивідуальною схемою, яку лікар призначає кожному хворому. Самолікування при ревматоїдному артриті неприпустимо, народні методи лікування можна застосовувати з основним лікуванням паралельно, за погодженням з лікуючим лікарем.

Кожному потрібно знати, що таке ревматоїдний артрит симптоми і лікування захворювання, а також якими мають бути заходи профілактики, щоб не допустити розвитку захворювання, а в потрібну хвилину зуміти допомогти близьким і вчасно звернутися до лікаря.

Ссылка на основную публикацию
Adblock
detector